Стою посеред себе

Старенька  осінь  -    мати  геніальних  ідей.
В  очах  полотно  -  безкінечність  безсонних  ночей,
де  тиждень  -  сім  обертів  навколо  серця  снів,
коли  життя  -  це  дежавю  ще  непрожитих  днів.

Зіллється  фарбами  присутність  ідеалу  німоти.
В  обрамлені  моєї  тіні  трафарети  пустоти,
де  тілу  в’яже  жовтень  холодну  атмосферу,
і  загубилась  істина  десь  там  -  серед  паперу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219342
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2010
автор: Fobia