Коли дивлюся, я, на небо,
Думки мої завжди про тебе.
Дивлюсь на зорі та на місяць,
Та не знаходжу собі місця.
Шукаю відповіді в них...
І лиш затамувавши подих,
Я розумію, що не зміг...
Не зміг, я, стати тим єдиним
І з відчаєм як у дитини
Жахливий сум огорне мене
І знов я думаю про тебе...
Шукаю прихисту в душі
Спустошеній душі людини,
Яка відкрилася тобі
Та знов погасла у пітьми - людських проблем
І зник із обрію Едем земного щастя.
Нічого не потрібно крім її
Тендітних рук, солодких вуст
Та блиску тих очей,
Що наче вогник у пітьмі
Світили на дорогу по якій іти.
Прости... Пробач кохана та забудь
Усі слова, що я тобі казав,
А, я, забуду, що кохав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2010
автор: graff