Залоскочу пір’їнкою твій сум.
То янгол пролітав в ночі над нами
І, задивившись на земну красу,
Присів на бильці сірого дивана.
Він бачив: руки у вінок сплелись,
Волосся спить, спадаючи на груди.
Блакитним шовком вечір постеливсь.
Так не до ранку – цілу вічність буде.
Він бачив: світ в обіймах потонув.
Шепочуть губи щось у губи сонні.
Сьогодні з нами поряд янгол був,
Згубив пір’їнку ось, на підвіконні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2010
автор: Журавка