знов летим у сімнадцяту осінь,
наче в вирій сезонного раю.
якось байдуже,мрій вже немає.
тільки напис "ласкаво просим".
сподівання,невдалі моменти
викидаєм в відкриті вікна.
ти роби, що хочеш,хоч зникни
під бурхливі аплодисменти.
все одно я твою відшукаю,
невідому мені, групу крові.
і у кожному тихому слові
зрину ехом до самого краю.
наостанок, в простертій долоні
подаруй мені тишу від неба.
(все. нічого, напевно, й не треба)
там сімнадцята осінь в полоні.
24/10/2010
п.с.:все совпадения с реальными цифрами случайны)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217947
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2010
автор: hysterical soul