Я до тебе ішла з оберемком цілунків,
з падолистом обіймів в вируючу ніч.
І ти лицарем був без тяжких обладунків,
твоя зранена втома тихо падала з пліч.
Я знайшла у тобі серце лева безмежне,
що вулканно пульсує, пробиває граніт.
Від твоїх ніжних слів і від тебе залежна:
своє тіло віддам під надійний твій щит.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217778
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2010
автор: Окрилена