Я - твоє надгірке невід'ємне чорнило,
Татуйованим скрутом я визрів в тобі.
У очах, у словах, у думках, попід шкірою
Я байдужий до твоєї мольби.
Я ввижаюсь під віками, лізу під нігті,
Сірим словом видряпую всі кольори.
"Схаменися, прошу, дай ковтнути повітря!"
Чи ти дихати вмієш? На глибині?
Ти ховаєш свій страх в невідомих провулках,
Німим поглядом дивишся навіть вві сні.
- Я в тобі, поки ти ще ковтаєш пігулки,
Я тебе не залишу на самоті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215889
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.10.2010
автор: Пандем