Пташина тьохкає, немов немає зла,
Немов би світ ще без гріха й печалі.
Зірки мовчать, як загадкові кралі,
Чиї карети укриває мла,
Чиї обіцянки, усмішки – це зола,
Лише зола розвіяна рукою
Над пилом придорожнім. А Співець
Забув про час і з вічністю на герць
Встає і захлинається весною,
Як воїн захлинається рудою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214749
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.10.2010
автор: rivnyanin