Вже стільки раз я йшла і поверталась.
В двобої вічнім розум програє.
Так сумніви у серце повростались,
Що вже й сама не знаю хто я є.
Твоя Цариця, Муза чи служниця?
Твій недопитий келих від нудьги,
Чи та, яку ніяк не зміг напиться
І за яку волаєш: «О, Боги!».
Вже в розпачі хапалася за двері
Та чи ж від себе можна утекти?
Рядки, як ріки блиснуть на папері,
І знову руки ляжуть, як мости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2010
автор: Журавка