Самотні сосни, як могутні вежі
Здавалось, знову впізнавали нас.
Той самий ліс, хоч в іншій вже одежі
І дуб, що схожий так на контрабас.
Давай без тиші, годі вже мовчати.
Повітря на світанку аж скляне.
Лиш перед тим як все почать з початку
Хай листопад востаннє присягне.
Хай присягне, як свідок, хоч дощами,
Що в безкінечнім круговерті літ
Ми не сховаєм душі під плащами,
Урізнобіч замисливши політ.
Хай присягне отим листочком клена -
Не справжня осінь без таких прикрас.
Що все життя ти будеш йти до мене
У ліс, де дуб стоїть, як контрабас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2010
автор: Журавка