Так хочеться відчути себе вільним
В дитинство наче повернутись
Хоча і там ти маєш бути сильним
Аби в хвилини перші не зігнутись
Я хочу бути вільним від кохання
Про нього чуємо розмови
Для когось воно є страждання
Синці в душі й страшні погроми
Я хочу запитати в Бога
Для чого мучить він людей
Чому дає важку дорогу
І непролазну як пірей
Ти ж маєш піклуватися про нас
Як батько дивиться за сином
Та ми самі, й чекаєм час
Коли нас поховають десь за тином
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214126
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.10.2010
автор: Андрій Марний