То ти говорив ледве чутні слова, -
Я думала вітер так свище.
А рана глибока, - ще б пак!, - ножова,
А ти сунеш лезо все глибше.
Без жалю палив гегемонами фраз,
А я ні про що не сказала,
Вуаллю брехні прикривав свій наказ
І душу розрізав кинджалом.
Із іскор в очах залишаю навскіс
Розсипаний попіл надвоє.
То ти говорив, не побачивши сліз,
І того, що я під тобою?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2010
автор: Halyna