* * *

То  ти  говорив  ледве  чутні  слова,  -  
Я  думала  вітер  так  свище.
А  рана  глибока,  -  ще  б  пак!,  -  ножова,
А  ти  сунеш  лезо  все  глибше.

Без  жалю  палив  гегемонами  фраз,
А  я  ні  про  що  не  сказала,
Вуаллю  брехні  прикривав  свій  наказ
І  душу  розрізав  кинджалом.  

Із  іскор  в  очах  залишаю  навскіс
Розсипаний  попіл  надвоє.
То  ти  говорив,  не  побачивши  сліз,
І  того,  що  я  під  тобою?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2010
автор: Halyna