Творить дива моя вічність буденна,
А я штрихпунктиром малюю в ній межі,
Трохи розхристана, і трохи студена,
Шукаю загублені істини стержні.
Реальність до спогадів трохи дотична,
А я намагаюся бути в ній гостею.
Ми дійсно, на жаль, є лише пересічними
В площинах усіх, ну і в часі, і в просторі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213275
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.09.2010
автор: Марічка9