Я б тишу виткала мережаною тінню,
Що світлом місяця паде на край стола,
Та й кинула між нас, немов між гіллям
Знаходить спокій втомлена імла.
Я б малювала ніч в палітрі синій,
І сяйво зір, і неба купол чорний,
Та й кинула між нас, мов білий іній -
В очах красивий, а серцям холодний.
Я б вивчила напам'ять пісні звуки,
Тим звукам відкриваються дороги,
Щоб їх тобі віддати всіх у руки
Або як ні, - то простелить під ноги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2010
автор: Марічка9