* * *

Я  б  тишу  виткала  мережаною  тінню,
Що  світлом  місяця  паде  на  край  стола,
Та  й  кинула  між  нас,  немов  між  гіллям
Знаходить  спокій  втомлена  імла.

Я  б  малювала  ніч  в  палітрі  синій,
І  сяйво  зір,  і  неба  купол  чорний,
Та  й  кинула  між  нас,  мов  білий  іній  -
В  очах  красивий,  а  серцям  холодний.

Я  б  вивчила  напам'ять  пісні  звуки,
Тим  звукам  відкриваються  дороги,
Щоб  їх  тобі  віддати  всіх  у  руки
Або  як  ні,  -  то  простелить  під  ноги.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2010
автор: Марічка9