Підлий троянду у моєму серці -
Вона в тобі луною обізветься.
І весь мій смуток гулко-безкінечний
Відчуй, як власний в грудях біль сердечний…
Обріж всі гострі голки на стерні,
Відчуй той біль, що ожива в мені
І часом гноєм рани покриває…
Ти відчуваєш? Боляче?.. Я знаю…
Закрий мене від протягу сумного,
Зігрій мої пелюстки біля свого
Каміна з жаром пахощів чуттів…
Не вмерла… Розцвіла… Ти обігрів…
________________________________________________
Ти мій Маленький принц… Та це ж бо я -
Троянда депресивності твоя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2010
автор: Троянда Пустелі