Дивлюсь крізь грати власної душі
На кольоровий фотознімок неба.
І, байдуже, що сиплються дощі.
Мені від тебе зовсім мало треба.
Шматок свободи. Щоб відчути крила,
Коли насмілюсь падати з небес.
Щоб вітер підхопив оті вітрила,
Щоб мрії були сповнені чудес.
Краплину щастя. Щоб сміятись щиро
Було простіше. Щоб забути гнів.
Щоб край не був розхристаним обривом
Гарячих слів і теплих почуттів.
Ковток надії. Щоб сліпі бажання
Не помирали десь на самоті.
Щоб перша зустріч не була остання,
Щоб мрії не розбило слово «ні».
Дивлюсь крізь грати власної душі
На кольорові сльози свого неба.
І, байдуже, що сиплються дощі!
Мені від тебе зовсім мало треба…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2010
автор: Julia July