Небесний грім.. дощ котиться з землі..
Молила в Сонця, та воно сказало «Ні!»..
Тіара з крові.. туші мертвий смак..
Просила в Неба – воно сказало «Так!»..
Одна помилка коштує життя..
Давно збирала погублені серця..
Всю тишу обняло мовчання Ночі..
Сто років кровоточать мої очі..
Тіара.. очі.. руки.. серце та уста –
Любові істина доволі вже проста..
Цілунок мертвого.. останній подих рук..
..й серце пережива роки нових розлук..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212223
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.09.2010
автор: Доця Люцифера