...А мрій моїх нездійснених не чула відстань жадібна,
за три сліди на сходах, що залишив ти, тікаючи.
Ключі в моїй руці від того світу, що украдений,
і я зронила перли із очей ще їх тримаючи.
Здавалося, що Бог моїх молитв не перечитує,
і блискавка навпомацки знаходить інші закутки,
що голос мого розуму сурмить в вікно трембітою,
бо серце так стомилося, і йти йому нема куди...
Я думала, що ворон цей до тебе не дістанеться,
душа моя лелекою примчить на крилах в лютому.
Я думала (чи варто це?), що я твоя обраниця,
та місця вже не знайдеться мені в тобі закутому.
...Ти, може, не повірив би, що вже про це все сказано,
нехай в несмілих репліках, та очі не брехатимуть.
До пекла хай зникає все укупі із образами,
а я тебе до вічності, до краю мрій кохатиму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2010
автор: Halyna