Не хочу бути схожою на всіх
"Одна із тих", яку ніхто не знає...
І одягнувши чорний оберіг,
Іти постежці в невідомі мандри.
Не заперечно, це стереотип,
Та всеж, я вірю в індивідуальність.
У кожного є невідомий світ
Ні трішечки не схожий на реальність.
Ось бачите, ми пишемо вірші,
Хіба це страшно розкриватись людям?
Своєї долі вірні шукачі
І більше шансів в нас уже не буде...
Вважаєте, що знаєте себе
І вірите у збіги ситуацій?
Мені здається це все "се ля ві",
Куди тепер? Назад. У непізнанність.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209513
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.09.2010
автор: Катерина Олешко