Десь з дитинства

Я  залишаю  свій  поріг,
Щоб  пам’ятати  вічно.
Та  через  те  переступлю
Що  не  забуду  спішно.
Нехай  за  мене  понесуть
Знамення  вище  волі,
Прийдеться  ще  хоч  раз
Я  повернусь  додому.
І  як  навіюють  нещадно
Вітри  мого  дитинства,
Так  очі  закриваю  часто
Хотілось  бути  тим  же.
У  мріях,  тільки  тут  не  я
Провина  б’ється  в  серце
Вона  гукає,  що  бував,
Та  буду  тут  я  певне!!!
                               20.05.2010р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208539
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.08.2010
автор: Voha