Творіння нічного неба
Виберуть нам шлях.
В житті нічо не треба,
Лиш ти в моїх очах.
А може озирнешся,
Побачиш – ззаду я,
І мило посміхнешся
Тай підеш далі, а я...
А я буду чекати,
Не знаю що й сама.
Так хочеться кричати:
„Люблю тебе одна!”
Та ти ба не почуєш,
Чи зробиш вид, що так.
Мене ти не відчуєш.
І пристрасть, що в устах
Зникне разом з вітром,
Що листя осені поніс.
Мовчати лиш прийдеться
Й сісти на поріг.
А що, якщо він сам
Блукає у вулицях,
Й очима карими,
Шука мого лиця.
А що, якщо він з іншою
У барі десь сидить.
Й не згадує ту дівчину
Котра вічно смішить
Дратує вона його,
Як камінчик у взутті.
Нема нічого гіршого,
Ніж не знать відповіді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2010
автор: Роксолана Сова