Тільки морфію не проси

Холодне  чоло,  
Безвітрі  вуста,
Бринить  в  очах  
Сльоза,
Скорбота  на  скронях
Снігом  лягла,
А  попереду  ще  стільки  життя...
Без  любові,
Пусте  і  самітнє,
По  лезу...
Вже  зараз  душа,
Небу  співає  осанну.
Молись!
Щоб  не  гірше.
Діждись!
З  неба  звістку.
Дух  свій  гартуй,
Точи,  немов  сталь,
У  камінь  його  цементуй.
Тільки  морфію  не  проси,
Нащо  тобі  та  печать,
Горезвісна.  Прости.
Амеб  і  без  тебе
Повно  на  світі.
Тримайся!
"Прийде  світло  в  кінці  тунелю".
Терпи!  Живи!
Й  кров  по  жилам  тепла  потече,
Життя  у  нових  віях  затріпоче.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208360
Рубрика: Верлібр
дата надходження 29.08.2010
автор: Макієвська Наталія Є.