Я на сьогодні залишилась в вісні
де смуток не пробаче мої очі,
де день зірвався у пітьмі
і дихать буде меньше чим важливим.
Де є крилаті фрази і слова,
де вже не має значення не бути
зірвало дах і стало все одно,
що на сьогодні згасло у полоні.
Не має там пробачення за все
не має там і людоності в'ялой
лиш тихий шепіт,уяви...
який тобі поможе зрозуміти.
Він дасть надію теплу і гнучку,
що стане всім вам на заваді
лише мені зігріє серце на весні
і розкраде весь сум, з моєї спітнілої лодоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208213
Рубрика:
дата надходження 28.08.2010
автор: Душа пустыни