*

перекручений  шлях  мов  спіралі
ми  розсипані  зерна  Бога
чорно-біла  реальність  двонога
крутить  Вічності  стерті  педалі
від  ідеї  ідеалізму
по  барОккових  пасторалях
попри  згарища  комунізму
час  біжить  і  чеканить  медалі
а  ми  кращими  досі  не  стали
нам  для  щастя  треба  так  мало
на  буклетах  на  плитах  портретах
залишаєм  комусь  куплети
і  падуть  від  кохання  шалу
у  траву  росяну  ранети

там  над  Вічністю  мов  над  рікою
ми  схилились  удвох  з  тобою

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205775
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.08.2010
автор: isabel