Коли по одній підуть в сон крамниці,
а хтось нам додасть двадцять п"яту годину,
десь з"явиться віра у все, що насниться-
за рогом нікчемність та й решта без зміни.
Зірветься безсоння й жбурне засухами
у ліву кишеню всі рештки наснаги.
Остання година безжально тугами-
"не влучила? Байдуже!" і до фляги.
Та віра нестримана й очі в шпарку,
у натовпі ж справді сліди пустелі.
Забудь про обіцяне, з рук цигарку
і викресли з списку нічні готелі.
За келихом заздрощів й біль важлива,
двадцять п"ята година - безглузда примха.
Залиш для чужинців цей світ креативу,
бо ніч і без того занадто тиха...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205422
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.08.2010
автор: Biryuza