Твій силует розпливається перед очима
Витанцьовує, мерехтить, глузуючи з мене
Напівпрозорий, ефемерний… наче з диму
Ховається десь у долонях в неба
Потримаю тебе я за руку мовчанням
Затамовую подих, щоб мить не розбити
Те, що інші назвали б прощанням
Не дозволю словам осквернити
Я намотую тишу на пальці,
І ковтаю думки гарячково
Ти пробач ці банальні абстракції
Потонула в тобі випадково
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2010
автор: neverknowsbest