* * *

Сьогодні  осінь  порозклеює  афіші,
Осушить  день,  як  келих  із  вином.
І  розбіжаться  по  хатах  осінні  миші,
І  ніч  засне  в  човні  з  одним  веслом.

І  стане  тихо.  Думай,  передумуй,
Чому  літа  неспинні,  як  вода?
Повисне  небо  важко  у  задумі,
Лиш  стане  зорь  нечутною  хода.

І  думи  перейдуть  мої  у  грудень,
У  зиму  перейдуть,  у  сніг  з  роси.
Коли  земля  укриє  сірі  груди
Й  розстелить  білосніжні  обруси.

А  там  вже  до  весни  і  недалеко,
Минуть  завії-хуги  навісні.
І  струсять  з  крил  своїх  тепло  лелеки
І  стануть  щастю  груди  затісні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205227
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.08.2010
автор: isabel