Рік. Сьогодні наша дата.
Тільки двоє. Тільки ми.
Мала все. Була багата.
Бо тримав за руку ти.
І нічого не боялась.
Вірила у сонце й дощ.
В мрії. Зорі. зачекалась
Закохалась. Знову? - Знов!
Глузду я вже не підвладна.
Та боюся підійти.
Що ти думаєш, я знаю:
Ехх...та ти такий самий...
Вчора знов таке шаленство.
Близько. Ближче. Майже поряд.
Кава. Інші. Нащо треба?
...ну а ти залиєш горе...
А для чого? Я ще вірю.
Дихаю твоїм життям.
Бо ніхто так не зігріє.
Бо потрібно бути нам.
Я спиною. Ти спиною.
Я лицем. І ти лицем.
Прошу лиш :"піди за мною...!"
Чи вночі. Чи, може, днем.
Знов шаленство. Далі - більше.
Далі ночі всі без сну.
І забути складну млість ту.
Ту твою. Тобі - мою...
Не дивись так ніжно, прошу.
Тяжко витримати це.
Біль кривавий в серці ношу.
Усміхають?...тільки й все...
Не дивись так, прошу...ПРОШУ!!!
Не дивись і не мовчи.
Зустріч згадую я кожну.
Й хочу одного: прийди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2010
автор: Never Say Never