Планета під сонцем

Притини...  Я  вітаю  тебе  у  зовсім  іншій  галактиці,  у  іншому  світі..,  у  галактиці,  у  якій  зовсім  немає  часу,  немає  дати,  дня  чи  ночі,  я  просто  тебе  тут  вітаю...  А  знаєш  якщо  ти  "втягнешся"  чи  привикнеш  ти  зовсім  не  зможеш  її,  тобто  галактику,  покинути.  Це  ніби  наркотик  і  зкожним  днем  тобі  б  хотілося  все  більше  і  більше...  
 А  знаєш,  оця  вся  вигадана  планета  для  тебе...  Спитає:  "Чому  для  мене?"
смішно...,  але  саме  ти  навчив  мене  кохати,  дав  зрозуміти,  що  таке  оце,  всіма  оспіване  і  писане,  кохання.  Тільки  ти  заставив  мене  забути  про  час  чи  простір,  дав  зрозуміти,  що  я,  саме  я,  комусь(тобто  тобі)  потрібна...  Саме  я  можу  заставити,  ні...,  не  заставити,  разом  зі  мною  ти  щасливий  і  мені  подобається  робити  тебе  отакою  щасливою  людинкою...  Дивіться,  на  одного  щасливого  божевільного  більше...  А  знаєш  як  мені  подобається  бути  наркотиком  для  тебе...  твоїм  власним  сортом  героїну!!!  
 Можливо,  ти  думаєш,  що  я  не  любила  чи  не  люблю  зараз...  Зрозумій,  сонце,  ти  помиляєшся!  Ти  єдиний  кого  б  я  хотіла  забрати  у  цей,  вигаданий  мною,  світ.  Є...ДИ...НИЙ...  :)
Ти  заставляєш  мене  жити  по  своїх  власних  правилах(та  наплювати,  що  тих  правил  зовсім  немає)...  заставляєш  посміхатися,  бути  щасливою  і  як  ніколи  розуміти,  що  щасття  та  кохання  все  таке  існує...
 Боюся  тебе  втрати,  не  розумію,  що  тоді  буде...  та  ні,  якщо  чесно,  я  не  боюся,  адже  я  не  думаю....  ти  навчив  мене  не  думати,  а  просто  пливти  за  течією  не  озираючись,  не  розуміючи,  що  буде  далі,  навчив  не  відчувати  час  і  не  відчувати  простір.  Просто  десь  літати,  так  далеко  і  так  високо,  що  я  ствоила  там  свою  планету,  галактику,  свій  світ(як  хочеш  так  і  називай,  адже  у  ньому  є  місце  і  для  тебе)...  А  знає,  вона  біля  сонця,  там  тепло  завди  і  всітло,  там  немає  зла  і  обід...  там  панує  добро...  
отак  я  і  живу...  ніби  на  Планеті  Земля,  а  насправді  десь  там,  далеко,  під  самим  сонцем...
 Якщо  наважишся..,  Рада...  Тебе...  Вітати...  у  зовсім  іншій  галактиці,  без  часу,  без  дня  чи  ночі...  Вона(оця  вигадана  планета)  ніби  наркотик  і  мені  все  більше  і  більше  потрібна...  :)  
p.s.  твоя  божевільна  дівчинка..  :)))))

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2010
автор: Депе дп Моде