В останні години ще літнього дня
Солодке прощання мене здоганя.
Мене здоганяє безгрішний горіх
І зграя шпаків, що летить угорі.
І серпня серпанок лягає під серп.
І сонця окраєць згорів. Ось і все...
Кохана, ти зранку мене не буди.
А скрізь, де заплачеш, там буде Путивль –
Твоє забороло, що вище узвиш,
З якого ти легко і просто узриш:
В солодкі години останнього дня
Прощення прощання мене здоганя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2010
автор: Сергій П*ятаченко