За гроші продано тебе.
Якби ж за гроші, так лиш,
за копійку...
Біднота, голодранка,
Чи не так?
Працюєш тут за драну одежинку.
За крихти з панського стола,
За ті об'їдки, за дрібниці.
І всі кому лише не лінь
так хочуть ущіпнути за сідниці...
Не маєш права ти отут
і ницим словом названа
Служниця.
Рабиня і утіха для оцих
Панків розпусних і неситих
Ех, як лише таких
земля витримує носити?!
Тепер вже тіло навіть не твоє
Його роздерли - бо спокуса,
А ти ховаючи усе своє,
ковтаєш сльози
- працювати мусиш.
Устань з колін і підіймись
не личить жінці гарувати!
Здіймись над світом грішним цим
І змусь його аплодувати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204438
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.08.2010
автор: МАША БЕСТ