Навіть якщо Сонце скотиться з орбіти,
Всі всесвітні зорі зійдуться в одну, -
Я тебе не втомлюсь віддано любити,
Хоч ніколи, знаю, так і не збагну.
Навіть як волошки вкриють поле снігу,
Буде замість ночі день і навпаки, -
Я в твоєму серці все ж зламаю кригу,
Легко доторкнувшись подихом руки.
І якщо в годині буде мить коротша,
Навіть серед літа звалиться зима, -
Бачити тебе я, знай, не перехочу,
Хай хоч дратівливо, хай хоч жартома.
Навіть якщо скелі якось розійдуться,
І я буду пити каву, а не чай, -
Наші спраглі душі в нас в тілах займуться,
Тільки я піду все ж. Ти вже вибачай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2010
автор: Halyna