Життя – тільки мить

Так  бути  не  має!  Я  знаю,  -  не  треба  нотацій.
Я  часу  у  вас  забирати  без  діла  не  стану.
Я  буду  каблучку  уперто  крутити  на  пальці,
Хоч  кажуть,  при  комусь  робити  так  дещо  негарно.
Я  очі  ховати  у  землю,  пробачте,  не  буду,
Рум’янець  щоки  не  стривожить,  упевнена  в  тому.  
Життя  –  тільки  мить.  Бережіть  його,  чуєте,  люди?!.
Хай  смуток  в  душі,  хай  там  жаль,  хай  ненависть  і  втома…
Минає  усе…  Залишається  щось  найдорожче.
Я  втратити  вас  так  не  хочу,  це  буде  нечесно!..
Кохання  –  було,  та  від  нього  тепер  тільки  мощі,  
І  храми  святі,  що  давно  вже  безжалісно  знесли.
Я  знаю,  -  так  бути  немає.  В  думках  булемія:
Без  вас  цілий  світ  перетвориться  в  скромну  хмаринку.
Я  житиму  так,  як  лиш  тільки  сама  того  вмію,
Життя  –  тільки  мить,  відвойована  у  поєдинку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204060
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2010
автор: Halyna