Весь вік люди шукають істину
Усе життя нескінченний пошук
І путаються в суєтах буднів як каліки,
Навмисне ТАМ стерли інфу…
Ходимо і дивимось один на одного
Шукаєм знаки і свої половини
І поки що не знайшлося жодного,
Хто прозрів ранкової днини.
Ми відчуваєм і не знаєм насправді
Чи можна вірити чуттям примарним,
Ангели здіймаються в небо
Бережуть людей безпорадних.
Хто ми є ? немає відповіді
Куди ідем? для чого ми прийшли?
Блукають душі в просторі різні
Як жити? яким шляхом йти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203083
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.07.2010
автор: owl silence