вона вивітрюєтся як дим..
шукаю її у кожній банці..
у серці її закрив
не пускаю.. не хочу
щоб вона тікала з відтам..
хоча вже пора..
іди..іди..
я і дим
на самоті
в поїзді де впринципі
багато людей..
новий ранок новий день..
чим далі тим важче
серце стукає частіше..
чарівна посмішка
плюс красиві очі
неможливо відвернути погляд,
та вже пора..
поїзд львів-москва
можливо ще побачимось..
папа
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2010
автор: kuwodnuj aka Сєрий