Співав на площі одинокий трубадур,
Не восхваляв царя, не бив йому поклони.
Співа про те, що, зрештою, час змін прийде
І відпадуть всі давні забобони.
І зійде сонце в мить таку.
Нарешті зійде - після цих століть пітьми,
Спадуть кайдани, зітруться душі кордони,
Знов будуть люди, як колись - ЛЮДЬМИ.
І буде править батько справедливий,
Не править, а скоріше наставляти.
Все зникне зло із нашої планети,
Навчаться знову люди всі кохати.
На гратах розцвітуть троянди.
Брехня - і слово й зміст, - кануть в літа.
Не буде більше війн, не піде брат на брата.
Душі цінитись стане красота.
Отак співав на площів трубадур.
Кати лихі царя його не зачіпали,
Бо правди паростки й крізь цеглу проростуть.
Я вірю - щастя знову буде з нами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202286
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.07.2010
автор: Ardoss