Зайшла я одного разу в суперммаркет і купила собі "Щастя". отакий новий товар завезли в магазин. Придивилась, який мені найбільше сподобався, і нарешті вибрала блакитну коробочку, красиво обв’язану атласною(також блакитною) стрічкою!!!!!!! вийшла на двір. Тримаю свою коробочку в руках і не знаю, що з нею робити. Покрутила, покрутила і знайшла надпис "Спосіб застосування". Зміст приблизно таки:" Ви можете це одягнути, поставити і просто дивитись, подарувати комусь, дихати ним, з’їсти, або носити біля серця..." " Інтригує,--подумала я.--Швидше б дістатися додому" Легесенько, щоб не пошкодити чи не пом’яти , обнімаю свою коробочку і біжу... ....Фух, аж задихалась. Добігла до своєї квартири( на вулиці боялась відкривати, щоб ніде моє "щастя" не втекло) Із нетерпінням, навіть не роззувшись, розгортаю упаковку....А там...пусто...У мене очі полізли на лоба...Що за лохотрон????!!!! Моя істерична натура готова була побігти в той супермаркет і влаштувати скандал! Я була справді розлючена. Зняла з вішака куртку, одягнула, аж раптом мій погляд зашпортався на маленькій записочці, що лежала на дні "Магічної коробки". " Щастя шукати потрібно в собі, а не в коробочці!!!!!" Я розсміялась. Адже це правда! Щастя-річ відносна. Її не можна купити і весь час носити із собою. А от подарувати -можна! Хм, кому б спрезентувати цю симпатичну коробочку???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201452
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.07.2010
автор: Депе дп Моде