а що далеко?
там немає тої Батьківщини
і лелки всі вже в вирій відлетіли
назавжди.
І він забув її.
як забувають виключити світло
чи закрити двері
і потім щось таке незрозуміле в голові.
і не повернеш. в минулому не кинеш
ті дні, що пахнуть вірою і
не дадуть заснути
до останньої хвилини. Віриш.
простір очей твоїх лунає в середині
неначе нотка споришу в саду
полонить запахом.
легкозаймиста твоя
така незаймана любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200229
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.07.2010
автор: Без назви