Втома – немає нічого сумніше,
Втома від праці, яка без розваг,
Втома. Чи думав про неї раніше?
Втома - спочину лише на словах.
Втома, від болю стискаються скроні,
Втома викручує м’язи й кістяк,
Втома як гиря лежить на долонях,
Втома зі втомою, більше ніяк.
Втома – уривки обірваних віршів,
Втома – кладовище мертвих думок,
Втома… Тупію. Все зайве, все інше,
Втома намотує втомлений строк.
Втома фізична і втома моральна,
Втома в душі і на плечах вона.
Втома реально - матеріальна,
Втома - на кожному кроці стіна.
Втома, все сіре надворі і вдома,
Втома - націлений в лоба фінал,
Втома, й на мить не минаюча втома.
Втома розбудить, бо з нею лягав.
Втома - набита роками оскома,
Втома придушує, втома гнітить.
Втома дістала, заїздила втома,
Втому на спокій міняю на мить.
25.05.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200175
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.07.2010
автор: Goran