Чисте й прозоре, неначе гірський кришталь, літо.
неподоланне бажання бути для тебе кращою.
Всі мої відповіді на запитання нагадують звіти,
все, що здавалося елементарним – тепер найтяжче і
вже не вдається мені з кільканадцяти перших спроб.
Сонце стікає по шкірі, немов сироп,
літо вичавлює з мене останні соки.
А небо прекрасніше за прекрасне, найвище за все високе,
відвертіше і вільніше, ніж я і ти
і всі в цьому місті, взяті разом і до купи складені.
Інколи краще лишитися, ніж піти,
ніч настає, я дивлюся, як сяють зірки
у сузір’ї маленького ведмежати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2010
автор: OlenaSemenchuk