Все повтрюється знову і знов

Я  не  хочу,  щоб  твої  мізки,
Перебирали  в  голові  мої  думки  ,
Порпалися  в  моїх  творіннях,
Шукали  в  них  якесь  осмисління.

Так,  все  це  було  написано  тобі
Та  вже  не  потрібні  відповіді  мені,
Давно  пройшов  наш  химерний  час  ,
Доля  більш  не  дала  нам  шанс.

Я  сама  шукаю  відповіді  на  питання  свої,
У  мудрих  книжках  тисячолітніх,
В  пам`яті  своєї  безсмертної  душі,
В  образах  святих  провидців,  нетлінних...

Все  повторюється  знову  і  знов,
Йде  по  колу  світовому,  людське  життя
Й  зріст  людської  душі-  основи  основ,
Прийдемо  колись  ми  в  теж  саме  буття...

Буде  зачіпка  в  моїй  душі  тоді,  
Що  вже  бачилися  з  тобою  ми
І  були  тут  на  Землі,  і  любили,
І  кохалися,  і...  шукали  відповіді...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198567
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.06.2010
автор: Макієвська Наталія Є.