Місто спить. Мабуть, марить твоїми долонями,
що так вправно малюють картинки на м́оїй спині.
Відстань дивна - аршин поміж нашими скронями
і безпечність, яка обгортає всю душу мені.
Я не скажу, що ти мій герой на коні з обладунками,
не засиплю словами, що щирість втрачають із тим,
я лиш щоки твої і уста запечу поцілунками,
я лиш дам тобі знати, що в мене ти тільки один.
Місто спить. Мабуть, снить найпалкішими одами,
і легкий вітерець по моєму пройшовся плечу.
Ми тілами і душами разом. Ми разом акордами,
що так гучно звучать після теплого літа дощу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198015
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.06.2010
автор: Halyna