До вуха твою руку я, неначе дивну ракушку
Би притулив, заглянувши в обличчя те кохане;
А я б отак пів вічності на твою ясну усмішку
Дивився і не думав би, що завтра не настане.
Давай почну, а ти уже закінчиш все це речення,
А то без тебе втрачу я одвічну насолоду…
А я б отак пів вічності вдихав би це приречення,
Смакуючи на відстані секунди твою вроду.
І хай у цьому маренні нам недостатньо користі,
Хіба ж багато треба тут для радості людини?..
А я б отак пів вічності з тобою грався в повісті,
При цьому розуміючи, що в мене – пів хвилини…
24.06.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2010
автор: Володимир Шевчук