Я хотів би потрапити під протекцію лісу,
Насолоду рецепторам – смак крем-брюлле,
Чудувати тебе, шо казкову Алісу,
І утопію хочу, кращу ніж у Рабле.
Так не зле пару крил, або ні, краще три,
То – святкові, на будень, а ці треба в пралку.
Прагну в гори втекти і спалити мости,
Зняти «В класики гру», чи «Наталку-Полтавку».
Не погано б з Енштейном зіграти у шахи,
Вбити Сталіна, Гітлера чи ще когось,
В медитацію впасти буддійським монахом,
На гітарі навчитись, не палить папірос.
Мам бажання деревами світ засадити,
Засадити на місяць восковий парад,
Стати гуру у секті, під ВР навалити,
Загубити карат, десь на сотню карат.
Я волів би віткрити архідревню культуру.
Ще би пива. Весни, але все то – понти.,
Крім платівки Бітлів. Маю дивну натуру.
Дай но я запитаю. А чого прагнеш ти ?
-Зачекай, розсмішив, шестикриле створіння.
Уявляю собі, ти – буддійський монах.
Є претензія, мрія, банальне бажання
Щоб кохав ти мене, як у своїх віршах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2010
автор: Нетутешній