Ти моє божевілля і ліки мої,
Часом з розуму сходжу, а часом літаю,
Потрапляючи в казку в чарівні краї,
Де в фантазіях й снах я прожити бажаю.
Я лиш щастя бажала й розрадити дні
І на зустріч пішла кришталевим надіям,
Та усі сподівання з кришталю крихкі
І так легко тоді розбиватися мріям...
Я не хочу в реальність жорстоких світів,
Я лиш спогадом ніжним потішитись можу...
Ти мене полюбить й зрозуміть не зумів
Згодом все це зробить Бог тобі допоможе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2010
автор: TatianaV