Ляпас

Ну  а  давай!  Приховані  маразми  
З  душі,  на  виліт,  просто  в  унітаз.
Твої  оргазми,  мої  метастази
Ждуть  хепі  енду.  Та  чомусь  я  пас.

Ні  не  чомусь,  мені  то  добре  втямки,
Що  за  дверима  кисень  та  вода.
Але  рука  тремтить  при  доторку  до  клямки.
І  я  тремчу,  і  протяг,  і  вона.

«О  Боже»!  –  Бог  тут  ні  при  чому.
«Ах    дідько»  -  теж  не  при  ділах.
Ти..краще..пізно..спати  йди  додому,
Я  теж  додому,  кожен  по  кутах.

А  завтра  що?  –  а  завтра  зійде  сонце.
А  потім  що?  –  Напевно  що  зайде.
Філософ  граний!  Пірваний  прідурок!
Спаскудив  все.  Ненавиджу  тебе  !!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2010
автор: Нетутешній