Ви завжди поруч,
З вами раджусь я
І повертаюсь
В втомлені роки,
Бо дуже мало
Була з нас сім*я,
Мої далекі,
Молоді батьки.
Немає в тому
Вашої вини,
Що розділила
Доля вас навік.
Жорстока смерть
Постала з глибини -
Безсилий перед нею
Чоловік.
Я ще малим відчув
Той перший біль -
Прощався з батьком,
Ще його й не взнав,
І навіть згадки
Стерлися звідтіль,
Лиш смуток
На роки запам*ятав.
Уражені тим смутком
Назавжди,
З хворобою важкою
Впереміш,
Я втратив вас,
Матусю, молодим...
Знов доля в плечі
Застромила ніж.
Та рана не зажила
Дотепер -
Її лікую
На могилках в вас
І в той же день,
Коли з вас хто помер,
Я в церкві подаю
На парастас.
Багато років
Промайнуло вдаль,
Лишивши після себе
Лиш згадкИ,
Я не забув вас!
Пережив, на жаль,
Мої далекі,
Молоді батьки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196924
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.06.2010
автор: Борода