Смуток хвилею накрив...
Як я в світі не ховалась,
Все-одно надію вбив,
Мо' погано маскувалась?
І тепер наче в тумані
Я шукаю вірний шлях,
Без надії і в обмані
Обмину увесь цей жах.
І здається,що вже світло
Зажевріло і...враз стихло,
Та це тільки жарт новий:
Безпідставний та пустий.
Може,все ж побачу вихід
Й розірву я пута лиха?
Зараз ж в серці запалю
Іскру вічного вогню!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196219
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.06.2010
автор: Ірина Калина