Минуле через рядок…

Колись  так  любила  раптово  зникати

і  зникла  нарешті  із  сотень  життів.

Розірвані  навпіл  облудливі  карти-

на  твоїх  долонях  біль  моїх  шляхів.

Комусь  закортіло  весну  повернути,

а  та  ще  ховає  брехливість  надій.

Лежать  на  підлозі  обІцянок  жмути,

повільно  куштують  огидливість  дій.

Колись  я  не  знала,що  ЗАВТРА  настане,

що  небо  покличе  в  безодню  світів,

що  моя  зупинка  життям  твоїм  стане-

без  щастя  в  лахмітті  набридливих  слів...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194835
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.06.2010
автор: Biryuza