Тоді, коли ми вдвох в вечірнім Львові

Сьогодні  як  ніколи  світять  зорі,
і  теплий  вітерець  торкнувсь  за  плечі,
а  ми  були  удвох  в  вечірнім  Львові,
тоді,  коли  слова  всі  недоречні.

Запахло  нам  банально  жаром  кави,
коли  пройшлися  ми  по  площі  Ринок.
А  світло  зорі  щедро  дарували,
і  запах  з  ним  уплівся  в  поєдинок.

А  ти  мені  приніс  тоді  півоній,
і  я  їх  розгубила  по  бруківці.
Була  я  в  сукні  атласній,  червоній,  -  
це  має  бути  десь  на  тв́оїй  плівці.

Ти  ніжно  своїм  поглядом  бажання
мене  нап́оїв  трунками  любові.
Не  треба  для  формальностей  зізнання,
тоді,  коли  ми  вдвох  в  вечірнім  Львові.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193612
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.06.2010
автор: Halyna