АЛХІМІЯ

Неможливо  –  сотні  кілометрів
Неважливо  –  це  ж  лише  он-лайн
Почуття  –  в  інтернету  нетрях
Не  життя  –  в  них  нема  тепла

Прилітають  –  нові  повідомлення
Не  питають  –  хоч  краплинку  щирості  
Хтось  помітив  –  брак  є  усвідомлення
Що  ми  діти  –  не  тепла  а  сірості

Перетворюємо  –  з  холоду  екрану
І  спотворюємо  –  ліпим  почуття
Пошук  чарів  –  на  душевні  рани
Це  примара  –  це  не  є  життя

Це  алхімія  –  з  повітря  поцілунки
Розумію  я  –  це  дотики  в  думках
Тільки  ж  фото  –  це  не  їжа  в  шлунку
Хто  зна  хто  ти  –  і  хто  я  така?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193585
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.06.2010
автор: MC_Yorick